Методичні розробки

Матеріали з досвіду роботи

Процес пізнання розвивається за формулою «від живого бачення до абстрактного мислення і від нього до практики». Співвідношення методів і прийомів змінюється залежно від етапу засвоєння матеріалу, його складності, підготовленості і віку учнів. У цьому контексті виділяють три форми поєднання слова і наочності при навчанні:

1) слово вчителя спрямовує учнів на пошук шляхів вирішення завдання;

2) вчитель описує спосіб вирішення завдання, а демонстрація ілюструє сказане;

3) слово вчителя описує показане і інструктує учнів про способи вирішення завдання.

Перша і друга форми дозволяють керувати діями учнів, одночасно стимулюючи розвиток їх творчого мислення. В першій формі мобілізується самостійне продуктивне мислення, а в другій — репродуктивне. Третя форма не стимулює учнів до самостійного пошуку рішень, а тому в меншій мірі розвиває їх творче мислення. На жаль, у практиці роботи вона є найбільш поширеною, менше зустрічається друга форма, і рідко — перша. Вчителі забувають, що дивитись — це одне, бачити те, на що дивишся — друге, зрозуміти побачене — третє, навчитись, завдяки тому, що зрозумів — це вже зовсім інше. Але найважливіше полягає в тому, щоб чинити відповідно до того чого навчився.

Мої матеріали містять розробки чотирьох уроків по історії України 9 класу з теми 1 «Формування модерної української нації. Теорія та суспільні виклики першої половини XIX ст.» і позакласного заходу для п’ятого класу «Діло майстра хвалить».

Історія України. 9 клас. № 1 __________________

Тема: Вступ

Мета: Розкрити історичну долю українських земель на початок XIX століття.

            Розвинути вміння учнів аналізувати історичні явища та події.

            Виховувати в учнів почуття патріотизму.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Методи: заповнення схеми, таблиці, робота з підручником, документом

Список літературних джерел: Мороко В. М., Турченко Ф. Г. Історія України.: підручник для 9 кл. загальноосвіт. Навч. Закл. — К.: Генеза, 2009;

Грушевський М. Ілюстрована історія України. Репринтне відтворення видання 1913 року. — К., 1992.

Обладнання: Підручник, карта, роздатковий матеріал.

Структура уроку

І Актуалізація почуттєвого досвіду й опор­них знань учнів.

ІІ Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

ІІІ Вивчення нового матеріалу.

1. Українські землі під владою інших держав у ХVІІІ-ХІХ столітті.

2. Поділ Речі Посполитої.

3. Процес модернізації

IV Узагальнення і систематизація знань.

V Повідомлення домашнього завдання.

Хід уроку

І Актуалізація почуттєвого досвіду й опор­них знань учнів.

Під час бесіди-узагальнення знань учні заповнюють лінію часу

ІІ Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

ІІІ Вивчення нового матеріалу.

1. Українські землі під владою інших держав у ХVІІІ-ХІХ столітті.

Випереджальне завдання.

Використовуючи розповдь учителя, свої знання і карту складіть таблицю

Розповідь учителя.

Загальна площа території, заселеної українцями, наприкінці XVIII ст. становила близько 700 тис. км2. З них у складі Російської імперії перебувало 85%, Австрійської — 15% території. На цих тери­торіях проживало відповідно 8,2 та 3,5 млн чол. Російська та австрійська колоніальна політика XVIII — початку XX ст. будувалася на трьох взаємопов'язаних принципах:

 уніфікації — зведенні різноманітних проявів життя в різних національних районах держави до єдиних, затвердже­них імперською владою зразків;

 бюрократизації — посиленні ролі чиновників, за допомо­гою яких імперські уряди управляли населенням, позбавляючи його будь-яких елементів самоврядування;

 денаціоналізації — насадженні мови пануючої нації, поглинанні  національних  культур  культурою  імперської нації.

Все це в комплексі називають процесом інтеграції — досягнення єдності. Кінцевою метою політики інтеграції, яку про­водили уряди Росії і Австрії, була ліквідація національної са­мобутності українського народу, знищення будь-яких проявів його опору імперському владарюванню.

Таблиця може мати такий вигляд

Століття	Держава	Частина українських земель
XVIII	Османська імперія Російська імперія Річ Посполита Угорщина	Південь, Крим Запоріжжя, Гетьманщина, Слобожанщина Правобережжя Закарпаття
XIX	Російська імперія Австрійська імперія	Волинь, Лівобережжя, Правобережжя, Слобожанщина Галичина, Буковина, Закарпаття

Завдання

Зробіть порівняльний аналіз викоритовуючи таблицю

2. Поділ Речі Посполитої.

Розповідь учителя.

У 1772 р. відбувається перший поділ Польщі. Росія хотіла забезпечитися підтримкою Австрії у війні з Туреччиною і поступилася Галичиною. Сама ж вона отримала Полоцьке, Вітебське, Мстиславське і частину Мінського воєводства. В 1774 р. Австрія відібрала у Молдавського князівства Буковину. В 1793 р. Польщу ділять вдруге. До Росії відійшла Правобережна Україна — Київщина, Брацлавщина, Волинь, Поділля, Мінське воєводство. Пруссія отримала м. Гданськ і території по річках Варта і Вісла. У 1794 р. спалахує повстання під проводом Т. Костюшка, яке було придушене царськими військами. За третім поділом (1795 р.) до Росії відійшли Західна Волинь, східна частина Холмщини, частина Білорусі, Литви. Південна Польща з Любліном і Краковом відійшла до Австрії. Пруссія здобула Центральну Польщу з Варшавою.

Робота з документами.

Зараз ми дізнаємося як працювати з документами, а потім отримаємо роздатковий матеріал і попрацюємо з текстом

Як працювати з історичними документами

1. Визначте вид документа: запис у щоденнику, офіційна заява, погляд, свідчення і т.д.

2. Хто є автор

3. До яких політичних сил він належить

4. Порівняйте документ з своїми знаннями вивчаємого періоду

Михайло Грушевський про Україну після поділів Речі Посполитої:

Так ото з кінцем XVIII в. українські землі опинилися під властю двох великих, сильних держав — Росії й Австрії, — держав міцно сцентралізованих і бюрократичних, то значить з сильною центральною властю, з великим начальством урядничим, з міцною поліцією й вій­ськом, а без усякого майже громадського самопорядкування. Всяка політична окремішність наших земель була скасована, самопорядкуваннє є або знесено зовсім, або зведено до найменших розмірів...

«Польща впала — та й нас задавила», — казав Шевченко. Впала польська держава, але доля Українців не поправилася з того — особ­ливо в тих українських землях, що відійшли під Росію. В тих землях, що одійшли до Австрії, нове правительство австрійське заходилося коло того, щоб поліпшити долю кріпаків українських, обмежити безграничну власть польських панів над ними, дати більшу освіту селянам, міщанам і особливо духовенству, що зісталося єдиною освіченішою верствою серед Українців. Перехід Галичини під власть Австрії був першим початком відродження українського життя в Західній Україні. Але в землях, які відійшли з-під Польщі під Росію, нічим не стало лекше українському народові. Навпаки, сильна рука нового, російського начальства надала пануванню польського пана над українським хло­пом ще більшої моци і певности, якої не мало воно за безсилої, розко­лиханої держави Польської... Власть поміщика над мужиком підновим панованнєм дійшла такої моци, якої не мала за польських часів. Тоді гайдамацькі напади і селянські повстання спиняли розвій панської власти; тепер за воєнними командами російськими, за всякою поліцією польський пан не боявся нічого і міг тягнути з мужика стільки соку, скільки схотів...

Так само, або й ще більш безрадісно виглядало національне українське житє. Навіть память про славні діла великої народньої боротьби ослабла і затемнилася. В народі зісталися тільки пісні й перекази, що завмирали поволі в тіснім гуртку співців-кобзарів... В західній Україні все покрила Польща: польське або сполячене панство, такеж саме богатше міщанство, і навіть вище духовенство (уніатське) було спольщене і польськими очима дивилося на минув­шину і на сучасність свого народу. А в східній Україні, задніпрянській, так само змосковщилося все, що підіймалося над масою народньою.

Грушевський Михайло. Ілюстрована історія України.

Репринтне відтворення видання 1913 року. — К., 1992. — С. 476-477.   

Запитання і завдання

 Як, на ваш погляд, слід розуміти слова Тараса Шевченка «Поль­ща впала — та й нас задавила » ?

 Використовуючи наведений уривок з книги Михайла Грушевського і матеріал підручника, покажіть становище українців після падіння Речі Посполитої.

У складі якої з двох імперій воно було гіршим і чому?

Покажіть на карті землі трьох поділів Польші.

3. Процес модернізації

Розповідь учителя.

В своїй розповіді вчитель зазначає:

В економіці перехід від аграрно-ремісничого виробництва до капіталізму

В політиці національно відродження, який поділявся на

«ака­демічний», який відображає пробу­дження інтересу до народної творчості і включає збирання і публікацію народних пісень, казок, легенд, прислів'їв, вивчення народної мови (кінець XVIІІ ст. — середина XIX ст.).

«культурний» — активне творення літературних творів рідною мовою (середина XIX ст.).

«політичний» — висування політичних вимог (друга половина XIX —  початок XX ст.).  

Робота з документом

Дати відповіді на питання 1, 2 ст. 9 підручника

Запитання і завдання

Дайте відповіді на питання 2, 4, 7, 10 ст. 8 підручника

IV Узагальнення і систематизація знань.

Бесіда.

1. Як позначилися на українських землях три поділи Польщі?

2. На яких засадах будувалася австрійська і російська колоніальна політика в Україні?

3. Які українські землі Речі Посполитої відійшли після поділів цієї держави до Австрії, а які до Росії?

Відповіді на питання учнів. 

V Повідомлення домашнього завдання.

Читати ст. 3-9. Виконати завдання 1-4 ст. 2 на контурній карті. Підготувати групові презентації на узагальнюючий урок за темами:

1. «Українське питання» — проблема панівних націй.

2. «Український проект».

3. Значення фольклору та етнографії в дослідженні національних ознак українців.

4. Російська панславістська, польська федеративна і українська слов'янофільська теорії.

5. Релігійно-конфесійні проблеми  в національному питанні

Історія України. 9 клас. № 2 __________________

Тема: Від етносу до нації, від Малоросії та Галицької Руси до України.        

Мета: Розкрити історію формування українського етносу на початку ХІХ ст.

            Розвинути вміння учнів працювати в групах.

            Виховувати в учнів цікавість до історії.

Тип уроку: інтерактивний урок

Методи: Акваріум

Список літературних джерел: Мороко В. М., Турченко Ф. Г. Історія України.: підручник для 9 кл. загальноосвіт. Навч. Закл. — К.: Генеза, 2009

Обладнання: Підручник, роздатковий матеріал, карта

Структура уроку

І Мотивація і оголошення нової теми

ІІ Закріплення (повторення) пройденого

ІІІ Вивчення нового матеріалу

Робота в «Акваріумі»

IV Оцінювання

V Підведення підсумків уроку

VІ Повідомлення домашнього завдання.

Хід уроку

І Мотивація і оголошення нової теми

ІІ Закріплення (повторення) пройденого

Бесіда.

1. Як позначилися на українських землях три поділи Польщі?

2. На яких засадах будувалася австрійська і російська колоніальна політика в Україні?

3. Чому уряди Російської та Австрійської імперій вороже сприймали спроби українців захистити свою самобутність?

4. Чому у формуванні нації особливе місце належить її освіченій верстві?

ІІІ Вивчення нового матеріалу

Робота в «Акваріумі»

Учні об’єднуються у чотири групи. Учитель надає кожній із них завдання та необхідну інформацію. Одна з груп сідає в центр кола (класу), утворивши внутрішнє коло.

Учасники та учасниці цієї групи обговорюють запропоновану вчителем проблему таким чином:

— один з групи прочитує вголос ситуацію;

 група обговорює ситуацію у ході дискутування;

 приймається спільне рішення.

На цю роботу групі відводиться 3-5 хвилин. Усі інші учні класу не втручаються в обговорення, а лише спостерігають за ходом дис­кусії.

Після цього місце в «акваріумі» займає інша група та обгово­рює наступну ситуацію.

Усі групи почережно мають побувати в «акваріумі», і діяль­ність кожної з них мусить бути обговорена класом.

Група 1. Опрацювати текст підручника ст. 10-11 і скласти умови виникнення українського націотворення.

Група 2. Отримує табличку з текстом повинна знайти умови збереження традицій

Текст

Прості люди стихійно зберігали традиційну духовність. Вони з покоління в покоління дотримувалися своєї мови і давніх звичаїв, відтворюючи український етнос з усіма його характерними особливостями і тим самим зберігаючи можливості для його перетворення в націю в майбутньому. Але через неосвіченість і зануреність у важку повсякденну боротьбу за фізичне виживання самі вони не могли ініціювати й очолити процес національного відродження.

Староукраїнство — колишня козацька еліта, покірно відходило в минуле, зливалося з російським дворянством і польською шляхтою, хоча за його зовнішньою покірністю режиму ховалися залишки патріотизму, гордості за героїчну минувшину, ностальгічний жаль за втраченими правами. Однак взяти на себе розв’язання проблеми українського націотворення воно не мало ні бажання, ні можливостей.

Та поступово на історичну арену виходило українство Нового часу. Цьому сприяли процеси модернізації, тому нове українство називають також модерним українством. Окрім нечисленних патріотично налаштованих представників колишньої козацької старшини, його основу склали освічені інтелектуали – інтелігенти, які взяли на себе історичну місію будителів національного духу.

Група 3. Працює з документом ст. 18-19 підручника і розкривають сутність «українського проекту»

Група 4. Опрацювати текст підручника ст. 16-17 і довести, що українська нація підтверджується науовими дослідженнями

IV Оцінювання

V Підведення підсумків уроку

Завдання.

Скласти сенкан

Робота з сенканом

Це вірш, що складається з п'яти рядків.

1. Перший рядок має містити слово, яке позначає тему

2. Другий рядок — це опис теми, який складається з двох слів

3. Третій рядок називає дію, пов'язану з темою, і складається з трьох слів

4. Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.

5. Останній рядок складається з одного слова — синоніма до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.

VІ Повідомлення домашнього завдання.

Повторити § 1. Скласти історичний портрет Миколи Цертелєва, Михайло Максимовича, Ізмаїла Срезневського, Івана Котляревського, Зоріана Доленга Ходаковського, Маркіяна Шашкевича за вибором

Історія України. 9 клас. № 3 __________________

Тема: Шляхи мобілізації української нації в умовах модернізаційних трансформацій сус­пільства.

Мета: Розкрити шлях української нації в умовах модернізаційних трансформацій сус­пільства

            Розвинути вміння учнів аналізувати історичні явища та події.

            Виховувати в учнів цікавість до історії.

Тип уроку: комбінований урок

Методи: бесіда, робота з історичним портретом, описом, документом

Список літературних джерел: Мороко В. М., Турченко Ф. Г. Історія України.: підручник для 9 кл. загальноосвіт. Навч. Закл. — К.: Генеза, 2009

Обладнання: Підручник

Структура уроку

І Перевірка виконання домашнього завдання.

ІІ Мотивізація діяльності учнів і повідомлен­ня мети.

ІІІ Вивчення нового матеріалу

1. Українське відродження на тлі російського й польського суспільно-політичних рухів

2. Мобілізація української нації в умовах модернізації

3. Ідея соборності українських земель

IV Підведення підсумків уроку

V Повідомлення домашнього завдання.

Хід уроку

І Перевірка виконання домашнього завдання.

Презентація повідомлень

Бесіда.

1. Чим відрізняються поняття «українська нація» та «український етнос»?

2. Що перешкоджало утвердженню національної свідомості українців?

3. За яких умов народ перетворюється на націю?

4. Яку роль відіграла історична пам’ять у формуванні національної свідомості?

5. Назвіть праці першої половини ХІХ ст., присвячені дослідженню історичного минулого України?

6. Поміркуйте, як співвідносяться поняття «національне відродження» і «націотворення».

7. Яку роль відіграли етнографічні дослідження у визначенні національних ознак українців?

ІІ Мотивізація діяльності учнів і повідомлен­ня мети.

ІІІ Вивчення нового матеріалу

1. Українське відродження на тлі російського й польського суспільно-політичних рухів

Розповідь вчителя.

Модерне українське національне відродження починалося в умовах, коли українство було представлено майже виключно селянами. Еліта, за незначним винятком, русифікувалася або полонізувалася. Драматичність ситуації посилювалася тим, що 80 % українців жили в імперії, провідна нація якої не лише мала панівну верству, але й потужні державні інституції, котрі забезпечували їх інтереси.

Поляки, які втратили свою державність, у цьому відношенні поступалися росіянам. Але й вони порівняно з українцями були у значно кращих умовах. Польське суспільство жило свіжими спогадами про недавно втрачені права та час, коли Річ Посполита диктувала свою волю більшій частині Європи.

Польська шляхта зберегла свої економічні позиції. Вона була згуртована й домінувала в регіональних органах влади не лише на польських етнічних територіях, але й на західноукраїнських землях і, частково, на всьому Правобережжі.

Таким чином, захисникам української самобутності довелося протистояти потужним силам, які категорично заперечували національне самовизначення українців. У відмові українцям у такому праві росіяни і поляки виявили повну одностайність.

Протягом першої половини XIX ст. сформувалася російська панславістська теорія, яка відстоювала визначальну роль росіян у житті всіх слов’янських народів. Російська історична наука проголошувала московську, а потім і петербурзьку Росію прямим спадкоємцем Київської Русі — провідної держави в православному світі, а через неї і Візантійської імперії. І якщо у майбутньому устрої Європи західним і південним слов’янам відводилася роль васалів Петербурга, то українцям взагалі відмовлялося у праві називатися окремою, незалежною від росіян нацією.

На фундаменті всієї попередньої роботи в 40-ві роки XIX ст. сформувалася українська слов’янофільська теорія. Вона стала відповіддю на теорію російської провідної ролі в слов’янському світі й польського заперечення права українців на державне існування. Нею передбачалося об’єднання слов’ян у федерацію, в якій українці мали б незалежність і їм забезпечувалась соціальна й релігійна рівність з іншими народами.

Робота з документом

Опрацюйте документи на ст. 26-27 і дайте відповіді на питання до них

Поміркуйте

Чому за своїми масштабами український суспільнополітичний рух поступався російському й польському рухам?

2. Мобілізація української нації в умовах модернізації

Завдання

Опишіть малюнки на ст. 23

Робота з зображенням:

Опишіть, що зображено

Визначте до якого періодум історії воно відноситься

Яку інформацію додає документ?

Поміркуйте

1) яку подію на ній відтворено, що відбувається;

2) хто автор зображення і для кого або чого воно призначалося;

3) наскільки картина відповідає історичним реаліям.

Розповідь вчителя.

На початковому етапі український визвольний рух був представлений невеликою групою українських інтелектуалів. А тим часом життя поступово готувало умови для сприйняття ідей українського національного відродження ширшим колом людей. Пов’язувалося це з розпадом аграрно-ремісничого і утвердженням індустріального суспільства, впровадженням ринкових засад, поширенням освіти, зростанням міського населення та іншими процесами, які одержали узагальнюючу назву модернізація. В ході модернізації формувалися нові соціальні групи, які відзначалися більшою активністю, цілеспрямованістю в досягненні мети, прагненням підвищити свій освітній рівень, готовністю сприйняти нові наукові і суспільно-політичні ідеї. У своїх думках й інтересах вони виходять за межі своєї сім’ї, села, міста і починають себе відчувати частиною більшої соціальної спільноти.

У свою чергу соціальна мобілізація пробуджує національну самосвідомість, сприяє формуванню нової еліти, здатності людей сприймати національну ідею. Читаючи книги і сприймаючи нову інформацію, вони акцентують свою увагу і на тому, що стосується їх батьківщини: визначають територію розселення свого народу, вивчають його історію, особливо героїчні і трагічні сторінки, взаємини з сусідніми народами, засвоюють національні символи, звертають увагу на звичаї і побут своїх земляків тощо. Люди, якщо вони опиняються далеко від своєї Вітчизни, починають відчувати гостру ностальгію — тугу за землею своїх батьків і дідів, краєм, де вони народилися і провели дитинство. У їх уяві постають картини неповторної краси рідного краю, його героїчного минулого. Як тільки національні почуття виходять за межі вузького кола людей і набувають ширшої підтримки, вони втілюються в національну мобілізацію.

Окремі представники розпорошеного етносу починають відчувати себе частиною нації і у той чи інший спосіб демонструвати свої національні почуття, використовують у спілкуванні рідну мову, звертають увагу на національні свята, шукають шляхів для об’єднання з однодумцями і т. д. Врешті, національна мобілізація створює масову базу для національного відродження і умови для його розгортання, приводить до здобуття нацією державного суверенітету.

3. Ідея соборності українських земель

Розповідь вчителя.

Важливим фактором національного згуртування українців була ідея соборності українських земель. Для самозбереження і перетворення в модерну націю українцям необхідно було не лише зрозуміти, що вони відрізняються від інших народів, але й усвідомити, що їхніми співвітчизниками заселена і Східна, і Західна Україна. Це усвідомлення означає сприйняття ідеї єдності, соборності України.

До XIX ст. відособлення українців від росіян і поляків не гарантувало того, що українці, які не бажали бути росіянами, об’єднаються з тими, хто не хоче перетворюватися на поляків.

Російські українці боронили свою ідентичність від росіян, галицькі й правобережні, що потрапили під російську владу після зникнення Речі Посполитої, переймалися переважно тим, як зберегти себе поряд з поляками. Потрібен був час, аби «російські» українці почали думати про «польських» та «австрійських» як про співвітчизників, а останні — сприймати перших.

Оскільки австрійська Україна була набагато меншою, ніж російська, то протягом XIX ст. поступово утвердилась ідея об’єднання навколо Великої Наддніпрянщини. І це остаточно зробило процес націотворення повномасштабним і незворотним.

Поміркуйте

Яку роль відіграла ідея соборності українських земель в національному русі?

IV Підведення підсумків уроку

Бесіда.

1. Які виклики постали перед українським визвольним рухом?

2. Що було спільного у російській панславістській і польській національній теоріях?

3. Схарактеризуйте академічний етап українського визвольного руху.

4. Виділіть основну ідею української слов’янофільської теорії.

5. Яке значення утвердження ідеї соборності українських земель?

6. З’ясуйте суть релігійно-конфесійних проблем у національному питанні.

V Повідомлення домашнього завдання.

Підготуватися до узагальнення: повторити § 1, 2. Доробити презентації, які задавали на першому уроці:

1. «Українське питання» — проблема панівних націй.

2. «Український проект».

3. Значення фольклору та етнографії в дослідженні національних ознак українців.

4. Російська панславістська, польська федеративна і українська слов'янофільська теорії.

5. Релігійно-конфесійні проблеми  в національному питанні

Історія України. 9 клас. № 4        

Тема: Узагальнення

Мета: Розкрити рівень знань, які учні засвоїли за темою «Формування модерної української нації. Теорія та суспільні виклики першої половини XIX ст.».

            Розвинути логічне мислення

            Виховувати в учнів зацікавленість історією.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань, умінь, навичок

Методи: захист проектів, робота з картою, чиста дошка, ланцюжок

Список літературних джерел: Мороко В. М., Турченко Ф. Г. Історія України.: підручник для 9 кл. загальноосвіт. Навч. Закл. — К.: Генеза, 2009

Обладнання: мультимедійна дошка

Структура уроку

І Мотивація навчальної діяльності.

ІІ Повідомлен­ня теми, мети, завдань.

ІІІ Етапи роботи

1. Робота з картою

2. Вгадай термін

3. Презентація проектів

IV Підведення підсумків уроку

V Повідомлення домашнього завдання.

Хід уроку

І Мотивація навчальної діяльності.

ІІ Повідомлен­ня теми, мети, завдань.

ІІІ Етапи роботи

1. Робота з картою

1. Показати українські землі у XVIII ст.

2. Показати долю українських земель на початок ХІХ ст..

2. Вгадай термін

Історичний ланцюжок

Визначте поняття термінів: уніфікація, аграрно-ремісницька цивілізація, індустріальне суспільство, національне відродження, український проект, нація, народність, етнос, етнографія, модернізація, соборність.

3. Презентація проектів

Учні по черзі презентують проекти по темам:

1. «Українське питання» — проблема панівних націй.

2. «Український проект».

3. Значення фольклору та етнографії в дослідженні національних ознак українців.

4. Російська панславістська, польська федеративна і українська слов'янофільська теорії.

5. Релігійно-конфесійні проблеми  в національному питанні

IV Підведення підсумків уроку

Чиста дошка

Написані питання зникають після вірних відповідей

1. Що відрізняло людину індустріального суспільства від ремісничо-аграрного?

2. Який зміст вкладається в поняття «національне відродження»?

3. Охарактеризуйте труднощі на шляху українського державотворення

4. Назвіть етапи українського національного відродження.

5. Назвіть праці першої половини ХІХ ст., присвячені дослідженню історичного минулого України?

6. Що перешкоджало утвердженню національної свідомості українців?

7. Яку роль відіграла історична пам’ять у формуванні національної свідомості?

8. Яку роль відіграль етнографічні дослідження у визначенні національних ознак українців?

9. Які виклики постали перед українським визвольним рухом?

10. Щобуло спільного у російській панславінській і польській національній теоріях?

11. Яке значення утвердження ідеї соборності українських земель?

12. З’ясуйте суть релігійно-конфесійних проблем у національному питанні.

V Повідомлення домашнього завдання.

Повторити § 1, 2. Скласти міні-твір «Які національні ідеї ХІХ століття можна застосувати у ХХІ?»