Викладання історії в прифронтовому місті

Практичний досвід показує, що використання багатьох ресурсів, скоріш за все шкодить, ніж допомагає розумінню алгоритму дій здобувачами освіти під час вивчення предметів. Краще, на мою думку, зосередитися на найменшій кількості ресурсів, але, звичайно, не обмежувати творчий пошук дітей.

В моїй школі використовується змішана форма навчання. Зі статей в інтернеті я дізнався, що це найкраща форма. Мій досвід доводить, що це помилкове судження. Але кращого ми, живучі в прифронтовій зоні, на сьогодні не маємо.

Навчальний рік починається з документації. Я пишу календарне планування. Адміністрація школи надає розклад уроків по якому ми працюємо онлайн. Беручі до уваги останні тенденції в освіті вчитель повинен з розумінням ставитися до технічних можливостей здобувачів освіти та, звичайно, не перевантажувати їх. Я роблю все, щоб кожна дитина почувалася комфортна не тільки під час занять, а і під час виконання домашнього завдання. Намагаюсь не обтяжувати своїм предметом.

Уроки онлайн вчителі школи проводять в Microsoft Teams. На заняттях намагаюся донести матеріал в доступній формі. Завдяки впровадженням Нової української школи викладання стає більш винахідливими. В той же час, потрібно усвідомити, що при всій креативності та автономності педагога в подачі матеріалу шкільну програму, де прописані обов’язкові вміння, якими повинна оволодіти дитина ніхто не відміняв. Мої уроки історії, можливо, не такі яскраві, як у моїх колег з інших предметів, але вони насичені фактами і подіями, які здобувачі освіти повинні вміти аналізувати, знаходити причини та наслідки. В ідеальному процесі дитина тричі засвоює матеріал. Перший раз, коли розповідає вчитель. Другий – при підготовці домашнього завдання. Третій, коли дає відповіді на питання на наступному уроці. Обов’язково, я підкреслюю – обов’язково, завершуйте повторенням пройденого: запитання для рефлексії повинні мати коротку відповідь, узагальнення двома-трьома реченнями надається одному учню, і звичайно, педагог не повинен соромитися спитати: «Хто не зрозумів тему?». В перші місяці роботи дітям буде незручно відкрито про це говорити, але завжди можна поставити вчителю питання в особистому чаті. А з часом, при правильно налагодженій роботі з класом, запитання щодо вивченої теми набувають все більш дискусійного характеру. Педагогу потрібно лише стати модератором обговорення.

Використання освітніх ресурсів інтернету залежить від спроможності. Багато з них надають безкоштовні можливості в урізаному варіанті. А чи запитували ви, шановні педагогі, чи потрібні дитині взагалі такі завдання? В більшості, вчитель щось знайшов і починає змушувати оцінками дітей працювати на певній платформі. Це ж, напевно, виховує громадянську компетентність? Беремо всіма улюблену «Всеукраїнську школу онлайн». Вже два роки історію навчаєм в Новій українській школі, а для 5-го класу є лише уроки №№14-16, 19-25, 31 та для 6-го №№32-61, ще й викладені за старою програмою. Крім того нам, вчителям, пропонують використовувати тести для подалання освітних втрат саме звідси. В цьому навчальному році були проведені курси управлінням Державної служби якості освіти у Сумській області. І виявліється, що, навіть назви тем частково не відповідають програмам з сайту МОН. Оце я розумію методична підтримка! А за це, люди також отримали, ну якщо не кошти то Подяку.

Для мене особливе значення мають домашні завдання. В них, кожного уроку, прописані параграфи і письмові роботи, які учні повинні надіслати в Тимс. Завдання намагаюсь підібрати прості у виконанні, але щоб їх зробити учню необхідно ознайомитися з матеріалом. Так, деякі учні користуються роботами інших. Це свідчить про креативний підхід і про те, що багато учнів краще допоможуть товаришеві ніж будуть розмірковувати над авторським правом. Тому, шановні педагоги, кожному потрібно вирішити кого він виховує: конкуретноспроможну індивідуальність чи колективного гравця. Поєднати ці речі, як би не намагалася наша система освіти, їй не вдається.

Спілкуючись на конференціях, курсах підвищення кваліфікації я бачу що багато вчителів шукає можливості для покращення викладання і зовсім не цікавиться питанням, крім теоретичних ідей, мотивацією навчання. Всі ми, чудово розуміємо, що високооплачувана робота вже давно не знаходить відмінника. Якщо продавець всеукраїнської мережі магазинів «Аврора» отримує тридцять-тридцять п’ять тисяч у місяць, то яка мотивація буде для отримання знань? Хто з вчителів, які кожного дня працюють з учнями, навіть методисти, можуть порівняти свій заробіток? То можливо не кращі методики, а рівень життя дасть можливість зацікавити дітей навчанням. Як ви вважаєте?

Як приклад, я наведу виконання завдань за 4-8 березня 2024 року з Всесвітньої історії. Дані станом на 9 березня.

Учні 6-х класів виконали роботу з теми «Природа і населення Апеннінського півострова. Наукові дослідження давньоримської цивілізації. Природні умови та населення. Розвиток господарства. Система рабства».

Завдання 47: Читати параграф 44. В Тимс виконати завдання «Самооцінювання» 2 (Зіставити події на лінії часу) на сторінці 202: заснування Рима; Закони Хаммурапі; Перші Олімпійські ігри; Будівництво піраміди Хеопса; Життя Конфуція.

На початковому рівні (не здали роботи) виконали: 6-А – 26 учнів з 29, 6-Б – 16 учнів з 24 (+1 індивідуальник), 6-В – 23 учнів з 29, 6-Г – 21 учнів з 21.

На достатньому рівні: 6-В – 1.

На високому рівні: 6-А – 3, 6-Б – 9, 6-В – 5.

Учні 9-Б класу виконали роботу з теми ««Великі реформи» в Росії. Зовнішня і колоніальна політика Російської імперії. Революція 1905-1907 рр. Столипінські реформи. Австро-Угорщина — дуалістична монархія».

Завдання 24: Читати параграф 44. В Тимс виконати завдання 14 (Чому маніфест 17 жовтня 1905 р. призвів до розколу демократичного табору під час революції?), 16 (Назвіть основні риси Третьочервневої монархії.), 17 (Якими були мета й наслідки столипінської аграрної реформи?) на сторінці 202.

На початковому рівні (не здали роботи) виконали: 16 учнів з 21.

На достатньому: – 2.

На високому рівні: – 3.

Учні 10-х класів виконали роботу з теми «Узагальнення. Тематичний контроль».

Завдання 24: В Тимс розкрити поняття: соціалістична ліга, пан-азіатизм, великий похід, рух 30 травня, пан-ісламізм, соляний похід, тенентисти, каудільйо, хунта, дипломатія канонерок, декларація Бальфура, революція Шапки.

На початковому рівні (не здали роботи) виконали: 10-А – 20 учнів з 27, 10-Б – 19 учнів з 28.

На високому рівні: 10-А – 7, 10-Б – 9.

Учні 11-х класів виконали роботу з теми «Узагальнення»

Завдання 24: В Тимс написати есе на тему: Імперія війни чи імперія технологій: що важливіше у ХХІ столітті?

На початковому рівні (не здали роботи) виконали: 11-А – 10 учнів з 22, 11-Б – 15 учнів з 26.

На високому рівні: 11-А – 12, 11-Б – 11.

Про яку мотивацію, пошук методик викладання ми можемо говорити? Можливо, вистачить вже гратися в виховання свідомого учня, а потрібно, як в європейських країнах, на які ми рівняємося, вводити систему відповідальності?

Як приклад, я наведу історію учениці, що виїхала до Польщі. В польських школах, як до речі і в українських (Наказ МОН №420 від 24.05.2007) заборонено використовувати мобільні телефони під час навчального процесу. А чи чули ви що б піднімалося це питання в більшості наших навчальних закладів. Адже інших гаджетів, щоб використовувати онлайн платформи на уроках просто не існує. Адміністрація польської школи попросила помічника викладача, до речі також переселенки, пояснити правила. Дівчина спочатку говорила про те, що їй потрібно було відповісти на повідомлення рідних; потім, що їй телефонували друзі, і, нарешті – «А в Україні це ж можна!». На що отримала пояснення: «Те що можна в українській системі освіти в польській веде до швидкої відповідальності». В школі де навчається дівчинка діє така система: якщо за навчальний рік здобувач освіти отримує десять зауважень у щоденник, одне усне і одне письмове зауваження від директора, то подальшу долю дитині вирішує комісія. І це не переведення до іншого класу. Рішення, що ґрунтується на підставі безвідповідального ставлення батьків може перевести дитину на деякий час до спеціалізованого навчального закладу або інтернату. Ось чому українські діти не мають проблем з дисципліною в освітніх закладах за кордоном. Бо відповідальність, зокрема і батьків, наступає на відміну від України швидко.

Я не обмежую дітей часом виконання робіт. Для виконання є п’ять робочих днів. Перевіряю і виставляю бали на вихідних, коли і надсилаю наступні завдання. Я з розумінням ставлюся до учнів, які надсилають відповіді з запізненням. Але оцінки отримують усі.

На сьогодні в моїй школі педагоги використовують друкований та, паралельно, електронний журнал. Так, це потребує додаткового часу. Але це найшвидший спосіб довести рівень знань до батьків. Батьків які недбало відносяться до статті 55 пункт 3 (другий абзац) Закону про освіту. Крім того, електронний журнал на порталі «Нові знання» під час завершення семестрів, постійно, зависає. Вистачає і інших проблем: кожний вхід потрібно підтверджувати паролем, відсутня можливості змін вчителів навіть адміністрацією школи – потрібно кожного навчального року навіть для сторінки предметів в класах узгоджувати з харківською компанією ТОВ «Нові знання». А що неможливо розробити електронний журнал для тримання на серверах області, я вже не говорю про окремі сервери в управліннях освіти? Гарна робота. Виходить – ми, МОН щось зробило, а ви, вчителі, учні батьки – переймайтеся, нервуйте!

Вистачає проблем і під час очного навчання. Кожного тижня здобувачі освіти на уроки приходять в два приміщення: початкової та основної школи. Я безпосередньо з дітьми проводжу не більше шести годин на тиждень викладаючи в тринадцяти класах. Розклад занять адміністрація школи формує лише на тиждень, тому спланувати роботу досить складно. Я проводжу урок за календарно-тематичним планом. Але коли зустрічаєш учнів раз на три-чотири тижні більше уваги приділяєш повторенню загальної схеми історичного процесу. Урок триває 35 хвилин, бо навчання йде у три зміни. Школа має до чотирьох класів на паралелі уроки для яких не проходять в один тиждень. Тому що найпростіше укриття, яке навряд врятує від прямого удару розраховане, по нормам, лише на 40 чоловік. Додаємо провітрені тривоги, які час від часу зривають навчальний процес.

На сьогодні я обмежений у можливості найкращої подачі матеріалу. А тим більше впевненості, що мої учні отримують повноцінне навчання. Але це наслідок сучасної ситуації в якій ми з вами живемо. Я сподіваюсь, що вона скоро зміниться. Або, хоча б, зміниться підхід МОН до навчання.